COCAIN FishScale Александровское

Дорогие друзья! Сегодня я решил поделиться с вами историей из моей жизни, которая оставила незабываемый след и повлияла на мое будущее. Возможно, мой опыт станет для вас уроком или просто историей, которую можно рассказывать на вечеринках. В общем, готовьтесь, история будет интересной. Итак, я был студентом института, а точнее говоря, промышленного института. Да-да, того самого, где днем учишься, а ночью заливаешься пивом и горячо обсуждаешь самые важные вопросы - кто кого и сколько раз трахал и какой эксперимент сможет снять все его впечатления. Но однажды, в этой суете и безумии, я решил вкусить запретный плод наркотической прелестью. Что ж, такие дела. Началось все с простой закладки. Мой друг, давайте назовем его Миша, посоветовал мне "классную штуку", которую можно найти у одного парня в нашем районе. Не буду скрывать, что я был любознателен и решил попробовать "все лучшее" от нашего мира наркотиков. Так что, через несколько дней, Миша подговорил меня с ним пойти. Мы отправились к этому парню, он назывался Вадим, и как только я увидел его, сразу понял, что это не просто поставщик наркотиков. Нет, это был барбос какой-то, с виду уже колющийся ничем, кроме иглы, и с невыносимым запахом табакерки. В общем, Вадим достал небольшой пакетик и предложил мне стимулирующий порошок. Внутри меня произошла внутренняя дилемма – взять или не взять? Изначально я сомневался, но любопытство взяло верх, и я решил попробовать. Да, это был момент истины. Вскоре после приема этого порошка я почувствовал невероятный подъем сил. Все вокруг стало ярким и насыщенным, я словно погрузился в другую реальность. Это было такое ощущение, будто ты вдруг оказываешься в мире, где все возможно, и никакие ограничения не могут остановить тебя. Итак, с тех пор я начал толкать этот порошок своим друзьям. Не секрет, что наркомания разрушает молодые жизни, но мне было все равно, я хотел делать деньги и получать удовольствие от этого процесса. Быть наркоторговцем - это была моя новая роль, мое новое призвание. Однако, как говорят, "избыток порождает наркоманов". Я стал провоцировать их, показывая, что на этом пути есть что-то такое, что не дает уйти от этого. Конечно, я был молод и глуп, ведь внутри меня боролась совесть и разум, но я не слушал их голоса. Время шло, и я начал осознавать, что я колюсь слишком сильно. Это уже не было просто "попробовать", это стало неотъемлемой частью моей жизни. Однако самое печальное, что никто из моих друзей не осознавал этого, они просто использовали меня, чтобы получить свою дозу и продолжать "наслаждаться" жизнью. Но все хорошее, как говорят, когда-то заканчивается. Мой порыв молодости и безумия привел меня к ужасным последствиям. Именно из-за своих безрассудных поступков я попал в серьезные неприятности. Однажды, я решил провести шутку над одним из своих друзей. Я сделал вид, что язык моего друга стал синим – это был фейк, конечно же. Он запаниковал и сразу же побежал в медпункт. Он рассказал, что я объелся табакеркой и меня начало "колоть", чтобы я перестал "болтать". Ну, вы понимаете, как это звучит. Вскоре эта информация достигла администрации института. Внезапно, я стал главным героем скандальных новостей и слухов. И, конечно же, власть не могла остаться в стороне. Изначально, они предложили мне возможность рассказать правду и извиниться, но я был слишком горд, чтобы сделать это. В результате, мне было выпала честь – быть выгнанным из института. И так, я оказался без образования, без перспектив, и со слишком многими проблемами. Жизнь вокруг меня продолжала идти своим чередом, а я стоял на месте, осознавая свои ошибки и жалея о потерянных возможностях. Вот такая история, друзья. Жизнь – это прекрасная вещь, и она даёт нам много возможностей для счастья и успеха. Не упустите их из рук, проводя время в обмороке от наркотиков или развлекаясь на чужом горе. Оставайтесь здоровыми, друзья!

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!